- відтуляти
- —————————————————————————————відтуля́тидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
відтуляти — я/ю, я/єш, недок., відтули/ти, улю/, у/лиш, док., перех. Звільняти якийсь отвір від предмета, яким він затулений. || Знімати з поверхні чогось те, чим воно закрите, заслонене; відслоняти … Український тлумачний словник
повідтуляти — я/ю, я/єш, док., перех. Відтулити все чи багато чого небудь … Український тлумачний словник
повідтуляти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
відтулити — див. відтуляти … Український тлумачний словник
відтуляння — я, с. Дія за знач. відтуляти … Український тлумачний словник
відтулятися — я/ється, недок., відтули/тися, у/литься, док. 1) Ставати відкритим; відслонятися. 2) тільки недок. Пас. до відтуляти … Український тлумачний словник
відкривати — I = відкрити 1) (знімаючи, відгортаючи якесь накриття, заслону з кого / чого н., робити його видним, приступним зорові), розкривати, розкрити, відслоняти, відслонювати, відслонити, відтуляти, відтулити, розтулювати, розтуляти, розтулити,… … Словник синонімів української мови